- язичок
- —————————————————————————————язичо́кіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
язичок — чка/, ч. 1) Зменш. пестл. до язик 1), 2), 6). Гострий язичок. 2) анат. Конусоподібний виступ м якого піднебіння в ротовій порожнині. 3) бот. Невеликий відросток, виріст біля основи листка злакових та деяких інших рослин. 4) біол. У деяких комах – … Український тлумачний словник
язичок — [йазиечо/к] чка/, м. (на) чку/, мн. чки/, чк і/ў … Орфоепічний словник української мови
язичковий — а, е. 1) Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. •• Язичко/ві музи/чні інструме/нти музичні інструменти, у яких звук утворюється за допомогою язичка (див. язичо/к 6). 2) Прикм. до язичок 3). 3) лінгв. Який вимовляється за участю м… … Український тлумачний словник
цингель — іменник чоловічого роду язичок, заскочка, курок рідко … Орфографічний словник української мови
язычок — чка, ч. Св. Язичок … Словник лемківскої говірки